Опис досвіду роботи

Опис досвіду роботи знаходиться за посиланням https://drive.google.com/drive/my-drive

ТЕМА ДОСВІДУ:

Застосування проблемно-пошукового методу навчання на уроках світової літератури

ЗМІСТ

Вступ

Розділ І. Науково-теоретичне обгрунтування  проблемного навчання

Розділ ІІ. Застосування проблемно-пошукового методу

навчання на уроках зарубіжної літератури

2.1. Особливості організації проблемного навчання 

2.2.Система методів проблемного навчання на уроках зарубіжної літератури

2.3. Проблемно-пошуковий метод навчання як складова сучасних освітніх 

       технологій (проектна технологія, ІКТ)

Висновки

Список використаної літератури 

ВСТУП

Література – це унікальний вид мистецтва, який освоює світ через художнє слово. Вона не підручник життя, але може зробити його більш осмисленим, змістовним, одухотвореним.

Урок зарубіжної літератури – це урок для душі. Учнів необхідно вчити любити й цінувати художнє слово, адже спілкування з книгою ніщо не може замінити. Розвинути інтерес до читання можна лише за однієї умови – кожен урок має бути цікавим.

На вчителя філолога покладена важлива місія: сформувати особистість, яка вміє репрезентувати себе, адаптуватися до незвичних життєвих реалій, обстояти власну точку зору і власну гідність, бути активною, креативною, ініціативною, наполегливою в досягненні поставленої мети  і водночас – співчутливою і милосердною.

Інформаційний світ, у якому ми сьогодні живемо, вносить свої корективи в шкільну освіту.  Вимоги до навчального процесу полягають не тільки в тому, щоб учні набули загальнопредметних компетенцій, отримали систему наукових фактів, готових істин і штампів. Навчання повинне формувати у школярів здатність творчо мислити, вміння зіставляти й аналізувати факти, аргументовано захищати власну точку зору.

Якість засвоєння матеріалу, самостійність у виконанні завдань значною мірою залежать від методів роботи. Використання найбільш ефективних розвиває здібності і знання, формує вміння,   навички та світогляд учнів. Одним із найбільш перспективних напрямів розвитку творчої особистості школяра на уроках зарубіжної літератури є проблемно-пошуковий підхід.

Запровадження проблемно-пошукового методу навчання забезпечує інтенсивну мислительну активність учнів  у процесі засвоєння знань, створює умови для їх самореалізації, сприяє досягненню високого інтелектуального розвитку, формує вміння і навички орієнтації  в інформаційному просторі,  підвищує ефективність навчального процесу.

Розділ І. Науково-теоретичне обґрунтування проблемного навчання

Теорія проблемного навчання ґрунтується на теоретичних положеннях американського філософа, психолога і педагога Дж.Дьюї, що заснував в 1894 році в Чикаго школу. Він пропонував всі види і форми навчання замінити самостійним вченням школярів шляхом вирішення проблем, при цьому наголос робився на їх навчально-практичну форму. 

В "Українському педагогічному словнику" подається таке визначення цього терміна: "Проблемне навчання — один із типів розвиваючого навчання, істотною відмінністю якого є зближення психології мислення людини з психологією навчання».

С.Ф.Русова,  український педагог, прозаїк, літературознавець, зазначала, що „не варто вчителеві у своїх викладах вичерпувати тему: слід дітям самим доходити до її остаточного розуміння”.

Великий педагог В.О.Сухомлинський наголошував, що справжнім можна вважати лише те навчання, яке спрямоване на розвиток мислення дитини, її активної діяльності у процесі пізнання, оскільки  «розум не формується без розумового напруження, без думки, без самостійних пошуків». Він вважав, що проблемним навчанням «...учитель збуджує найважливішу рушійну силу розумової активності – перехід від досягнутого рівня знань і розумового розвитку до нової сходинки, на яку треба піднятися в процесі оволодіння новими знаннями».

Методика вченого-методиста В.Я.Стомяніна була спрямована на критичний аналіз твору, передбачала вільне його трактування, сприяла формуванню творчого читача. Вчений,  філолог Д.С.Ліхачов загострював увагу на тому, що в літературному творі не може бути все зрозумілим, а якщо таке трапляється, то твір утрачає свою таємничість. 

У 60-70-і роки ХХ ст. спостерігався сплеск зацікавленості проблемним навчанням. І.Я.Лернер, М.І.Махмутова, В.Оконь, А.В.Фурман досліджували різні загальнодидактичні аспекти означеного питання. Проблемне навчання в їх наукових працях розглядається як технологія розвивальної освіти, спрямована на активне одержання учнями знань, формування пізнавальної діяльності, залучення до пошуку, творчості, виховання соціально значимих рис особистості.

Через інтерес до інноваційних технологій навчання зацікавленість проблемним викладанням предметів у 80-90-і роки дещо ослабла. Але останнім часом не лише в роботах відомих українських методистів, таких, як Н.Й.Волошина, Л.Ф.Мірошніченко, Є.А.Пасічник, а й у дослідженнях молодих науковців – Л.Г.Аврамчука, І.М.Соколової, І.М.Угринюка та інших – чимало уваги приділяється саме проблемному підходу до викладання навчальних дисциплін. Цей факт свідчить про зростання ролі особистості учня в самостійному пошуку шляхів вирішення проблем, стійкому бажанні здобувати систематичні знання, необхідність яких диктує час.

На думку методиста С.А.Пасічника, проблемність у навчанні створює умови для «формування людини з гнучким розумом, творчими нахилами, посилює виховний вплив літератури, стимулює до того, щоб не обмежуватися на уроках поверхово емпіричними узагальненнями фактів, а глибоко проникати в їх суть».

У розробку концепції проблемного навчання зробили свій внесок і такі педагоги сучасності: Є.В.Волощук (викладання зарубіжної літератури, зокрема тем модернізму та постмодернізму), С.Д.Буряк, Г.О.Острова (інтерактивні й нестандартні уроки зарубіжної літератури), О.І.Пометун (інтерактивне навчання), О.О.Косогова (метод проектів), О.М.Ратушняк (інтерпретація художнього тексту, формування інтерпретаційної компетентності учнів у процесі вивчення літератури), І.С.Якиманська (особистісно зорієнтоване навчання).

Розділ ІІ. Застосування проблемно-пошукового методу навчання на уроках зарубіжної літератури

1.2. Особливості організації проблемного навчання

Головне у проблемному навчанні – сам процес пошуку й відбору правильних, оптимальних рішень, а не миттєвий вихід на рішення. Завдання вчителя – орієнтувати сам процес пошуку, крок за кроком приводячи учнів до вирішення проблеми й одержання нових знань. Це сприятиме розвитку їх розумових здібностей, мислення, викликатиме інтерес до навчання, сприятиме виробленню як життєвої мотивації, так і конкретних мотивів навчально-пізнавальної діяльності; пробуджуватиме творчі схильності; виховуватиме самостійність, активність і креативність.

У педагогічній літературі під проблемним навчанням розуміють навчально-пізнавальну діяльність учнів із засвоєння знань та способів діяль­ності на основі створення й розв’язування проблемних ситуацій. Виходячи з цього, основною категорією проблемного навчання є про­блемна ситуація, під якою розуміють інтелектуальне утруднення, що вини­кає в людини, коли вона не в змозі на основі своїх знань і досвіду пояснити явище, факт, не може досягти мети вже відомим способом або коли вини­кає протиріччя між уже відомим і новим знанням. Таким чином, проблем­на ситуація стає початком процесу розумової діяльності учнів, яка стимулюється постановкою питання. Воно має бути складним настільки, щоб викликати утруднення в учнів, і водночас бути посильним для самостійного знаходження відповіді.

З огляду на це функції вчителя істотно змінюються: у практичній діяльності зростає його роль як консультанта, організатора збору й акумуляції інформації. Він стає режисером взаємодії учнів із літературним матеріалом.

Проблемне навчання на уроках зарубіжної літератури здійснюється різними методами: діалогічним і монологічним викладом знань, евристичною бесідою й пошуково самостійною роботою учнів, навчальним диспутом та учнівськими дослідженнями тощо. Так, учитель створює на уроці систему проблемних ситуацій, керує мислительною діяльністю учнів під час постановки й розв’язання проблем, а учень – усвідомлює й суб’єктивно приймає проблемну ситуацію, формує та розв’язує проблемні запитання, завдання, застосовує знання в нестандартних ситуаціях.

Таким чином, основними принципами роботи повинні бути:

-   всебічне вивчення і розвиток природних можливостей учнів, знання психологічних особливостей кожного школяра;

-        всебічний розвиток творчого потенціалу учня, його здібностей і нахилів;

- формування навичок експериментально–дослідницької діяльності та мовленнєвої культури;

-    формування потреби в саморозвитку; потреби в самостійній праці, яка спрямована на одержання власного позитивного результату;

-     виховання комунікативно компетентної особистості, здатної орієнтуватися в сучасному інформаційному світі.

Під час вивчення гуманітарних предметів складніше сформулювати проблему. Це пов'язано з вербальним характером гуманітарних наук. Літературна проблема є сплавом ідейного, філософського, історичного та естетичного змісту.

Як правило, проблемність створюється постановкою проблемного запитання, які найчастіше використовує вчитель:

— Чому..? (Яка причина...?)

— Що змінилося б, якби...?

— Чим відрізняється ... від ...?

— Що поєднує ... і...?

— Чим можна пояснити...?

— Які умови необхідні, щоб...?

— Який висновок можна зробити?

— На якій підставі зроблено висновок?

Такі проблемні запитання передбачають: висунення гіпотез, порівняння, аналіз, висновки, обґрунтування відповідей. «Трапляється, що поставити питання важче, ніж відповісти», - писав Х. Гадамер.

Ознаки проблемних запитань:

-     складність (на запитання немає готової відповіді в підручнику й розповіді вчителя; її слід знайти в результаті інтенсивних мислительних процесів);

-  значущість (питання викликає інтерес у школяра і є важливим для його читацького розвитку);

-     місткість (широке охоплення матеріалу) .

Технологія проблемного навчання містить:

1.    Зіткнення з проблемою, створення проблемної ситуації.

2.    Збір і аналіз даних. Актуалізація життєвого досвіду з проблеми, пошук даних про об'єкти та явища, яких не вистачає для розв'язання проблеми.

3. Визначення причинно-наслідкових зв'язків, формулювання гіпотези. Якщо учні неспроможності самостійно висунути гіпотезу, вона може бути запропонована вчителем.

4.    Збір інформації, проведення дослідження, читання рекомендованої літератури, результатом чого є перевірка припущень і побудова учнями пояснень ситуації, яка призвела до проблеми.

5.    Формулювання висновків, аналіз процесу дослідження.

Реалізація моделі проблемного навчання вимагає від учителя таких дій:

1.    Ставити перед учнями навчальні завдання в зрозумілій і цікавій формі.

2.  Виконувати функції координатора пошукових дій учнів і партнера, допомагати окремим учням і групам, диференціюючи зміст допомоги.

3.    Уміти зіткнути учнів із проблемою, стимулювати творче мислення за допомогою запитань.

4. Коректно виправляти помилки, яких припускаються учні в процесі пошуку гіпотез, їх підтвердження.

5. Спрямовувати діяльність учнів на самостійне опанування різних джерел інформації. Пропонувати свою допомогу лише в тих випадках, коли учні не можуть самостійно прийняти необхідне рішення.

Алгоритм проблемного навчання

1.    Виокремити проблему з «фону».

2.    Чітко сформулювати проблему.

3.    Поставити проблемне запитання. 

4.    Створити проблемну ситуацію. 

5.    Знайти найбільш оптимальний (доказовий) спосіб її розв’язання.

6.  У разі невдачі проаналізувати ситуацію і скоригувати шлях розв’язання або реалізувати альтернативний.

Схема проблемно-тематичного аналізу художнього твору:

1.    Демонстрація логічної суперечності, парадоксальних явищ, які становлять життєву основу зображених у творі подій і характерів.

2.    Формування проблеми, порушеної письменником.

3.    Постановка мети читацького пошуку і завдань, спрямованих на її досягнення учнями.

4.  Власне аналіз проблематики твору, формулювання гіпотез щодо її пояснення. Роздуми читачів

5.    Творче моделювання учнями можливого розвитку ситуацій, зображених у творі.

6.  Критичний аналіз і обґрунтування результатів розв’язання проблеми уроку – висновків з прочитаного.

7.    Експериментальна перевірка результатів творчої діяльності читачів – учнів та її практичне впровадження.

                                 2.1.Система методів проблемного навчання

Метою сучасного уроку стає вже не нагромадження знань, а пошукова діяльність, спрямована на формування умінь і навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі.

Одне з головних завдань вчителя зарубіжної літератури - навчити учнів гнучкості мислення. З цією метою я більшість занять проводжу як уроки мислення, спілкування, де істина постає у вигляді суперечки про істину, як діалог, можливо, навіть без фінальної фрази, тобто підсумку. Атмосфера вільного діалогічного спілкування - необхідна умова успіху пізнавальної діяльності на уроках літератури.  Під час такого діалогу важливим завданням є прагнення навчити кожну дитину розмірковувати, гнучко підходити до розв’язання проблем, знаходити нові, оригінальні рішення, аби відчути задоволення від навчання в цілому й спілкування з художнім твором зокрема. Отже, набагато важливішим виступає процес творчої роботи, що формує непересічну особистість, аніж готовий результат, який можна дуже легко здобути в підручнику чи критичному матеріалі.

Вважаю, що провідним елементом підтримки інтелектуального розвитку є створення на уроці атмосфери інтелектуального напруження. Ця атмосфера складається через насичення уроку завданнями, що вимагають постійної роботи думки, перешкоджають автоматичному засвоєнню.

Проблемність на уроці створюється постановкою проблемних запитань, які передбачають висунення гіпотез, порівняння, аналіз, висновки, обґрунтування відповідей.  Пошук відповідей на проблемні запитання спонукає учнів уважно, вдумливо працювати над текстом, оцінювати вчинки героїв, розвивати на уроці  мислення, мову, уміння виділяти головне, самостійно робити висновки,  відстоювати власну точку зору.

З метою досягнення атмосфери співробітництва, відкритості, взаємоповаги, я  наголошую, що кожен учень має право висловити власну думку, навіть якщо вона не збігається з думками інших. У таких уроках пізнання істини беруть участь усі школярі. Початок розмови повинен бути обов'язково емоційним, необхідно налаштувати учнів на небайдуже обговорення питань, запалювати вогник до полеміки над вирішенням проблем:

-       Чи варто писати байки, адже людські вади не зникають?

-       Скрудж – морально деградована особа чи нещасна людина? (Ч. Діккенс «Різдвяна пісня у прозі»)

-        Що  означає бути щасливим на своїй планеті? (А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц»)

-        Чи здатне мистецтво врятувати життя людині? («Останній листок» О’Генрі)

-       Хто такий Тарас Бульба: народний герой чи розбійник? (М.В.Гоголь «Тарас Бульба»)

-       Чи актуальне донкіхотство у ХХІ ст?

-    Чому Шекспір завершує п’єсу «Гамлет» загибеллю героя? Як трактувати смерть інших персонажів? (В.Шекспір «Гамлет»)

-      Що є людина на землі: «божественне створіння», яке прагне істини, чи тварина із тварин?  (Й.В. Гете «Фауст»)

-       Чи логічним є те, що драма Шиллера має назву «Вільгельм Телль», адже цей герой не був у числі безпосередніх ініціаторів і ватажків повстання?

-    Чи міг Онєгін уникнути дуелі з Ленським? Чи справді він кохав Тетяну? (О.С.Пушкін «Євгеній Онєгін»)

-       Печорін не кохає Мері, чому ж він домагається її любові? (М.Ю.Лермонтов «Герой нашого часу»)

-       Чи можна Онєгіна і Печоріна вважати «зайвими» людьми?

-       У чому трагедія Акакія Акакійовича? (М.В.Гоголь «Шинель»)

-       Чи можна вважати Гобсека щасливою людиною? (О. де Бальзак «Гобсек»)

-       Чому людство повторює свої помилки, думаючи над збагаченням, накопиченням грошей? (О. де Бальзак «Гобсек»)

-    Раскольников віддає останні копійки Мармеладовим, але вбиває стару. Добрий він чи злий? (Ф.М.Достоєвський «Злочин і кара»)

-       Чи змогли б ви стати адвокатом Раскольникова?

-       Чому пошук краси не приніс щастя Доріану  Грею? (О.Вайльд «Портрет Доріана Грея»)

-      Ким є людина: трунарем, який забиває залізними цвяхами свої найкращі якості в дерев’яну скриню, щоб потім заховати її у землю, чи митцем? (А.П.Чехов «Скрипка Ротшильда»)

-      Чи принесло  кохання щастя героям твору А.П.Чехова «Дама з собачкою»?  Що для них було головнішим в даній ситуації: погасити іскру кохання, чи перетворити її на яскраве полум’я?  

-       У чому трагедія Анни Кареніної (Л.М.Толстой "Анна Кареніна"?)

-       Кому потрібні зірки? (В.Маяковський «Послухайте!»)

-    Що підштовхнуло Замзу до загибелі – вирок сім’ї чи його власне бажання вмерти? Що важче: бути комахою чи людиною? (Ф.Кафка «Перевтілення»)

-       Чому Кафка був проти ілюстрування новели «Перевтілення»?

-       Перемога материнських почуттів чи комерційних інтересів в образі матінки Кураж? Чому матінка Кураж «не прозріла»? (Б.Брехт «Матінка Кураж та її діти»)

-    Прокоментуйте слова Галілея: «Нещасна та країна, якій потрібні герої». Чи згодні ви з ними? (Б.Брехт «Життя Галілео Галілея»)

-  Чому Воланд зі своїм почтом з’являється на землі? Про що попереджає роман М.О.Булгакова «Майстер і Маргарита»? (М.О.Булгаков «Майстер і Маргарита»)

-       Спроектуйте сюжет «Чуми» А. Камю на інші історичні ситуації (сталінський терор, вибух на Чорнобильській АЕС). Які епізоди й деталі символічно збігатимуться з цими реаліями?

-    Чому саме Маріо виявився здатним покласти край чарівнику? (Т. Манн «Маріо і чарівник»)

-       У чому полягає сенс сполучення тем музики та смерті у поезії П.Целана «Фуга смерті»?

-       У чому сенс візиту ангела? Чому люди позбавлені крил? (Г.Маркес «Стариган з крилами»)

-   Ґ. Маркес говорив: «Я вважаю себе професіональним оптимістом, я завжди дуже сподівався і сподіваюсь на молодь… і вірю, що світ майбутнього буде кращим, ніж наш світ». Виходячи зі змісту роману «Сто років самотності», його закінчення, які ми, читачі, маємо підстави думати, що це саме так?

-       Чим виміряється ціна людського життя? (Ф.Дюрренматт «Гостина старої дами»)

-       Чому Я. Кавабата вибрав фоном повісті «Тисяча журавлів» чайну церемонію?

-       До якої літератури ви віднесете твір Павича "Дамаскин": масової чи елітарної?

-       Чому у творі Зюскінда «Запахи» мистецтво постає у вигляді запаху? Чому автор обирає для свого Гренуя такий небуденний спосіб померти?

При постановці проблемних запитань на уроках зарубіжної літератури є ефективним використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв’язків. Наприклад, при вивченні твору О.Генрі «Останній листок» учням 7 класу,  які працюють із репродукцією картини  М. Альбера «Неаполітанська затока», можна поставити запитання:

-          Які кольори переважають на картині?

-          Чи допомогла вам картина уявити мрію Джонсі?

Вивчаючи твір Й.В.Гете «Фауст», дев’ятикласники розглядають репродукцією картини  Рембрандта “Фауст” та дають відповіді на запитання:

-       Що зображено на картині? Доберіть слова для опису стану, в якому перебуває доктор Фауст. Який вираз його обличчя?

-       Які предмети єднають твір Гете з гравюрою Рембрандта? Які думки і почуття виникають у вас після перегляду гравюри Рембрандта?

При вивченні творчості Ф. Кафки учням 11 класу доцільно запропонувати обговорення репродукції картини  Е. Мунка «Крик» та поставити питання:

-       Яким зображено навколишній світ і людину в ньому?

-       Що спільного між картиною і творами М. Гоголя і Ф. Кафки?

-    Чому творчість норвезького художника Е. Мунка тогочасні мистецтвознавці і критики назвали «криком часу»?

Для активізації творчої роботи використовую різні типи нестандартних уроків:  урок-дослідження (композиції сюжету  повісті О. де Бальзака «Гобсек», роману М.Ю.Лермонтова «Герой нашого часу»; художньої деталі в оповіданнях А.П.Чехова, моральних проблем,  піднятих у романах М.О.Булгакова «Майстер і Маргарита», А.Камю «Чума», П.Зюскінда «Запахи», п’єсі  Б.Брехта «Галілео Галілей»),  урок пошуку істини (наприклад,  "Як  знайти себе у цьому світі?" (повість В.Короленка "Сліпий музикант",  «У чому сенс людського життя?» (трагедія Й.В.Гете «Фауст»), урок-віртуальна подорож (на «п’яному кораблі» А.Рембо, за романом «П’ятнадцятирічний капітан» Ж.Верна, історична подорож до Еллади), урок-літературна екскурсія (віртуальне створення музею письменника, заочна екскурсія до будинку-музею А.П.Чехова у Ялті, Шерлока Холмса у Лондоні), уроки-панорами, конференції («Срібне століття» російської поезії; Модерністська проза на початку ХХ століття; Друга світова війна у дзеркалі літератури), уроки-презентації (доби Відродження, Середньовіччя, Просвітництва, Романтизму і т.п.),урок-портрет (наприклад, А. де Сент-Екзюпері “Політ в безсмертя”), урок-суд (над головним героєм роману Ф.М.Достоєвського «Злочин і кара» Родіоном Раскольниковим, героєм роману Стендаля «Червоне і чорне» Жульєном Сорелем), урок-літературно-музичний салон (за творчістю Сергія Єсеніна, Анни Ахматової, Марини Цвєтаєвої), інтелектуальні ігри,  урок-ток-шоу (“Хто ви, … (Франц Кафка, Патрік Зюскінд, …, або Доріан Грей, …)?”, дебати («Чи можливе добро без зла, а зло - без добра? (за романом М.О.Булгакова «Майстер і Маргарита», трагедією Гете «Фауст»); «Чи є на світі справжнє кохання?» (за повістю-казкою Олександра Гріна «Пурпурові вітрила», оповіданням О.І.Купріна «Гранатовий браслет»); «Грегор Замза – людина чи комаха?»(за новелою Ф.Кафки «Перевтілення»).

Особливістю нестандартних уроків є прагнення вчителя зробити життя своїх учнів різноманітним і багатим, викликати інтерес до пізнавального спілкування, максимально сприяти розвиткові читацької, комунікативної, культурологічної, інтелектуальної, емоційної, аксіологічної та інших компетентностей. Такий урок  змушує учнів активно переживати, включатися в роботу, співпрацювати з учителем, тобто проявляти якості, необхідні для творчої діяльності.

Слід зазначити, що головне, щоб у процесі вирішення творчого завдання, виникла проблема – конфліктна ситуація.

Особливим видом роботи є розв'язання проблемних ситуацій, які на уроках літератури часто вирішується не за принципом вилучення конфліктних думок, а за принципом додавання, коли одна позиція доповнюється іншою.

Проблемні ситуації виникають :

 коли зіставляються діаметрально протилежні точки зору на один і той же твір;

коли учні не погоджуються з трактуванням твору критиками, кіносценаристами чи композиторами;

якщо  протиріччя закладені самим письменником у назві твору;

коли зіставляються життєві колізії, що покладені в основу твору, з їх показом  письменником (різне бачення читачем і письменником однієї проблеми);

коли викладач сам ставить проблему і при цьому демонструє шляхи наукового пошуку.

Створення проблемних ситуацій спонукає учнів до міркувань про сенс життя, духовні орієнтири, вічні цінності в житті людини. Наприклад:

-       Чи мав право Тарас Бульба вбити свого сина?

-     Михайловський назвав талант Ф.М.Достоєвського «жорстоким». Чи погоджуєтеся ви з цією думкою?

-       Чи мав Грегор Замза шанс повернутися до попереднього вигляду?

-       Чи захоче ангел Г. Маркеса повернутися на землю?  

Актуалізації проблемної ситуації, усвідомленню ідейної спрямованості твору сприяє також особливий вид роботи з текстом — робота з цитатами.

Звертаюся до учнів із запитанням, як вони розуміють ту чи іншу цитату (фразу, висловлювання, твердження, думку тощо). Пропоную розкрити її смисл, вказати, як це пов’язано з проблематикою твору. Такі цитати надають поштовх для тлумачення змісту твору. Наприклад,

-   «Ти назавжди береш на себе відповідальність за того, кого приручив", „Добре бачить тільки серце. Найголовнішого очима не побачиш " (А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц»)

-   «Скільки на світі зла, і найгірше, коли злі справи робить розумна людина!..» (А. Конан Дойль «Пістрява стрічка»)

-       „ Кожен із нас носить у собі і небо, і пекло" (О.Вайльд  «Портрет Доріана Грея»)

-     „Існує мета,  але немає шляху; те, що ми називаємо шляхом, - суцільні вагання.", ,,Ти не маєш потреби виходити з дому, залишайся за своїм столом і слухай . ... навіть не слухай , тільки чекай. Навіть не чекай, просто мовчи і будь самотнім. Всесвіт сам напрошуватиметься на викриття, він не може інакше, він у судомах звиватиметься перед тобою.", «Що знаєш ти про мій біль, і що я знаю про твій.», „Щасливий я був би тільки тоді, коли зміг би привести світ до чистоти, правди, сталості" (Ф.Кафка)

-       " Привычка свыше нам дана. Замена счастию она"  (О.С.Пушкін "Євгеній Онєгін")

-       «…Люди більше заслуговують на захоплення, ніж на зневагу» (А.Камю «Чума»)

-       «Людину можна знищити, але здолати не можна» (Е.Хемінгуей «Старий і море»)

-       «Світ створив з мене повію, тепер я зроблю із нього бордель» (Ф.Дюрренматт «Гостина старої дами»)

Практично на кожному  уроці використовую форму евристичної бесіди (бесіда за наперед визначеними питаннями) та вільну бесіду, в основу яких покладено проблемний та пошуковий методи.

Постановка проблемних запитань на уроках світової літератури повинна бути педагогічно виправданою. Дискусія повинна вестися не заради дискусії, а задля того, щоб глибше проникнути в художній твір, осмислити його художні образи.

Занурення в смислові пласти художнього твору здійснюю через зіставлення із життєво-духовним досвідом учнів, використовуючи особистісно орієнтовані проблемні питання:

-       Як ви ставитеся до героя:  жалієте, засуджуєте, розумієте? Чому?

-       Як би ви оцінили вчинок героя?

-       Чи були інші виходи із ситуації?

Активно  застосовую різноманітні творчі завдання на різних етапах вивчення художнього твору, такі як: створити творчий портрет автора, спіч про письменника, власну казку, міф, байку, детектив; підготувати індивідуальні чи групові художні повідомлення про добу, письменника; проводжу інтелектуальні літературні ігри.

Щоб учень відчував свою успішність, інтелектуальну спроможність, використовую різні форми інтерактивного навчання. Найефективнішими вважаю слідуючі:

-       мозковий штурм (за романом Стендаля «Червоне і чорне»: Як ви гадаєте, ті життєві сходинки, якими рухався Жульєн, були шляхом угору чи вниз? Де він припустився помилки? Що ви можете сказати на захист героя? Чи здатний Жульєн на щирі почуття? Чи можна вважати фінал роману моральною перемогою головного героя? Що стало причиною протистояння Жульєна і суспільства?);

-       робота в парах, малих групах;

-       “Займи позицію: засуджую, виправдовую” (Тараса Бульбу (М. Гоголь “Тарас Бульба”), Родіона Раскольникова (Ф.М.Достоєвський «Злочин і кара»), Жульєна Сореля (Стендаль «Червоне і чорне»), Анну Кареніну (Л.М.Толстого «Анна Кареніна»), Гурова і Анну Сергіївну (А.П.Чехов «Дама з собачкою»), Нору (Г.Ібсен «Ляльковий дім»), Альфреда Іля або Клер Цаханасян (Ф.Дюрренматт  «Гостина старої дами»);

-  обговорення іншого фіналу твору (наприклад, «Як складуться долі Гурова і Анни Сергіївни?» (А.П.Чехов «Дама з собачкою»), «Як складеться доля Нори після розриву з Хельмером?» (Г.Ібсен «Ляльковий дім»), "Уявіть, що Грегор Замза не помер. Яким би було його подальше життя?» (Ф.Кафка «Перевтілення»),;

-       “мікрофон”, “метод ПРЕС”,  «гранування, ”акваріум”;

-       написання творів-стилізацій (пародій, кліпів, сценаріїв), сенканів (невеличких творів-характеристик героїв, явищ, які пишуться за певною схемою), віршів, візиток авторів, афоризмів, підбір епіграфів;

-       складання  логічно-опорних схем, конспектів, порівняльних таблиць;

- виконання вправ «Виправ помилку», «Незакінчене речення», «Асоціативний диктант», «Знайди пару», «Доповни твердження», вправ на емпатію «Я – … (Мауглі, Робінзон Крузо, Скрудж…)».

Одним із ефективних способів залучення учнів до читання є прийом «навчання у грі», що впливає і на пізнавальну, і на емоційно-особистісну сферу учнів. Гра на уроці спонукає до думання і швидкого реагування на завдання «Що сказати?», «Як сказати?»,- пошук відповідей на запитання, що постають, активізує мислення, розвиває кмітливість. 

У практиці своєї  роботи використовую інтелектуальні ігри: криптограми, кросворди, вікторини, ребуси, чайнворди. Особливо цікавими є уроки з використанням змагальних ігор: літературні конкурси, чемпіонати, турніри, імітації телевізійних передач.

Такі форми роботи передбачають вияв учнями певної самостійності, ініціативи в пізнавальній діяльності та дають можливість зробити урок емоційним, душевним, використати музику, репродукції картин, фотокартки, уривки із кінофільмів і інший ілюстративний матеріал. У процесі в учнів виявляються й розвиваються ті чи інші творчі властивості: гіпотетичність і критичність мислення, здатність переносити знання та вміння в нову ситуацію.

2.2. Проблемно-пошуковий метод навчання як складова сучасних освітніх технологій

Важливим для активізації пізнавальної діяльності є уміло організована самостійна робота. Навчати треба так, щоб учні самостійно здобували знання. Розвиток пізнавальних навичок учнів, формування в них здатності діяти креативно, мислити критично, уміння самостійно здобувати знання та орієнтуватись в інформаційному просторі забезпечує  проектна методика навчання,  яка орієнтована на індивідуальну, парну чи групову діяльність школярів.

Завдяки проектному методу учень активно включається в спільну діяльність, відчуваючи себе рівноправним учасником діалогу, у нього формуються вміння самостійно набувати знання, узагальнювати, порівнювати, робити висновки, застосовувати знання в нестандартних ситуаціях. Учитель при цьому виконує роль консультанта. Для проектної роботи важливо сформулювати тему учнівського дослідження. Правильно поставити проблему означає вже наполовину її вирішити. Вирішення проблемних завдань може бути винесене на груповий або парний розгляд. Але в будь-якому випадку основна мета навчання – розвиток творчих умінь і навичок, формування творчого мислення. Успішність перебудови навчання із традиційного на проблемне залежить «від рівня проблемності», який визначається такими чинниками:

-       ступенем складності проблеми;

-       часткою творчої участі учнів у вирішенні проблеми як колективної, так і особистої.

Для того щоб рівень мотивації учнів у процесі проблемного навчання не знизився, відповідно повинен підвищуватися рівень проблемності.

 Проектна діяльність на уроках зарубіжної  літератури зобов’язує дітей:

-     планувати свою роботу, передбачати можливі результати;

-    використовувати багато джерел інформації: літературні твори, матеріали преси, дослідження літературознавців;

-     самостійно шукати і накопичувати матеріал, зокрема використовуючи Інтернет;

-     аналізувати твори різних епох, зіставляти різноманітні факти;

-     застосовувати на практиці отримані знання, аргументувати думку;

-     приймати власні рішення;

-     створювати „кінцевий продукт” – матеріальні носії проектної діяльності (відеофільм, календар, журнал, газету, плакат, афішу, листівки, візитну картку героїв, сценарій передач, виставу, презентацію, публікацію, веб-сторінку, буклет, презентацію, буктрейлер (реклами книги), наукову роботу  тощо);

-     презентувати результати проектної діяльності.  

Проекти не повинні перетворюватися на звичайний реферат, гарно оформлений та ілюстрований, адже наукова праця – це не підпорядкована меті комбінація чужих думок. Необхідно вчити учнів не тільки узагальнювати наукові відкриття інших, а й виробляти і презентувати власну точку зору, визначати проблему і згідно з нею ставити мету дослідження, формувати гіпотезу, робити висновки та узагальнення.

Дуже часто проекти виконуються заради презентацій. Форми презентації можуть бути різними, цікавими. Але якщо цій частині проектної роботи вчитель приділяє підвищену увагу, мета проектної діяльності, швидше за все, виконаною не буде, оскільки презентація – це вже кінцевий результат, якому передує кропітка робота. Неприпустимим є те, щоб  під час проектної діяльності учні ігнорували етап складання портфоліо (проектної теки), а вчитель не проводив консультативної роботи.

Не слід забувати і про те, що педагог, який керує проектною діяльністю учня, сам має бути обізнаним у тій галузі, знання якої вимагаються від учня для виконання проектного завдання.

У сучасній школі важко уявити собі проектну діяльність без застосування комп’ютерних  технологій.  Для створення мультимедійного проекту найкраще обрати всім доступну і нескладну програму  Power Point, яка надає багато можливостей для вчителя гуманітарних наук: дозволяє змістовно і наочно подати оглядову тему, створити  наочність у вигляді схем і таблиць з анімацією і без анімації, здійснити віртуальну подорож країною – батьківщиною письменника, творчість якого вивчається, відвідати віртуальний музей або  створити власний.

Варіантів проектів безліч. Але варто пам’ятати, що успішна реалізація технології проектного навчання стане можливою лише тоді, коли  вчитель організує відповідні педагогічні умови:

1.    Створить проблемну ситуацію, яка дозволить сформулювати учням актуальну і цікаву тему для вивчення і дослідження.

2.    Надасть школярам можливість обрати тему проекту, а також можливість індивідуально або в групі планувати роботу, реалізувати свій проект.

3.    Допоможе  розподілити підтеми по групах, ролі та функції в групі.

4.    Сприятиме виявленню в учнів пошукової активності в їх дослідницькій діяльності.

5.    Підтримуватиме і заохочуватиме різносторонній пошук інформації учнями, використання різних методів дослідження.

6.    Консультуватиме учнів на всіх етапах роботи.

7.    Організовуватиме підбиття підсумків проміжних етапів роботи.

8.    Надасть учням можливість для самооцінки виконаних ними проектів і роботи над ними.

9.    Допоможе в організації презентації. 

Типи проектів:

1.    Дослідницькі – для них важливі мета, структура, соціальний напрямок, актуальність.

2.    Творчі – учні самостійно працюють над створенням журналу подорожі разом з улюбленим героєм, над колективним колажем, відеофільмом, вечором, на засіданні літературного клубу, читають свої вірші, готують і презентують збірки.

3.    Ігрові – це літературно-театральні вистави, ігрова імітація соціальних і ділових стосунків, обґрунтування різних сюжетних версій та ситуацій, у яких опиняються герої.

4.    Інформаційні – пошук інформації про біографію письменника, відомості про різні редакції твору, складання карти подорожей літературних героїв.

5.    Прикладні – складання програм, словників, перекладів.

Захист проектів – той проблемно-пошуковий метод, який найбільш доцільно застосовувати на уроках світової  літератури у старших класах. Роздуми, спостереження, аналіз явищ життя і мистецтва притаманні старшим підліткам.

Ефективність застосування методу залежить від багатьох факторів: опанування учнями тексту літературного твору, місце уроку в темі, загальний рівень підготовки учнів, їхнє ставлення до творчих завдань, психологічний клімат у класі, майстерність учителя, чіткість питань, мети, інструкції.

Я найчастіше застосовую метод проектів на етапі закріплення знань, умінь, навичок, коли текст прочитано, проаналізовано. Наприклад, підсумком вивчення п’єси Мольєра «Міщанин-шляхтич» став ігровий проект – вистава.  Цей проект був довгостроковий, його підготовка зайняла чотири місяці: учні вчили слова, готували костюми, «вживалися» в ролі. Як результат – бездоганне знання школярами  змісту твору, розуміння проблемних питань, які порушив у п’єсі автор, а також естетична насолода від гри, задоволення від успіху, визнання глядачів (учнів, колективу школи, односельців). Відзняту на відео театральну виставу, поставлену дев’ятикласниками, вже декілька років поспіль демонструю по закінченню вивчення творчості Мольєра.  Також на уроках використовую  інсценізації окремих епізодів інших творів.

Серед довгострокових індивідуальних дослідницьких проектів заслуговує на увагу проект «У чому трагедія життя Ніки Турбіної?». У 2010 році на районному конкурсі-захисті учнівських проектів учениця 10 класу Тютюн Дарія, яка його представляла, зайняла ІІ місце. Матеріали проекту (наукова робота, збірки поезій Ніки Турбіної, презентація, веб-сторінка, буклет) можна використовувати на уроках позакласного читання, годинах спілкування,  вечорах для старшокласників.

Серед творчих проектів, створених моїми учнями, спецвипуски літературних журналів «Видатні поети срібного століття», вечори для старшокласників, приурочені пам’яті Сергія Єсеніна, Анни Ахматової, буктрейлери (відеореклами) творів.

Найбільш поширеними є інформаційні проекти (досьє (окремого письменника, епохи), карта-подорож літературного героя, екскурсія на батьківщину письменника, реклама твору і т.д.).

У повсякденній роботі надаю перевагу  використанню індивідуальних творчих міні-проектів. Вони не мають чітко продуманої структури, вона розвивається, підпорядковуючись інтересам дітей. Головна мета – розвиток креативних здібностей. Оцінюються оригінальність думок, нестандартні ідеї, символічне, асоціативне, образне мислення, цікаві рішення, фантазія учня. Форму і зміст проекту діти обирають на власний розсуд. Це можуть бути збірки сенканів, листи до героїв, щоденники, репортажі, інтерв‘ю, створення малюнків, твори-характеристики тощо.

Теми міні-проектів:

-       Репортаж із Джунглів

-       Барон Мюнхаузен – брехун чи фантазер?

-       Реклама острова  Робінзона Крузо

-       Корабельний журнал Діка Сенда

-       «Зорепад істин» у творі «Маленький принц» Екзюпері

-       Кодекс честі лицаря (за романом «Айвенго» В.Скотта)

-       Інтерв’ю (з А.П.Чеховим, Ф.Кафкою, П.Зюскіндом)

-       Листи-звернення до героїв (Скруджа, Жульєна Сореля, Анни Кареніної, Грегора Замзи)

-       Схема-розвитку чуми за романом А.Камю «Чума»

-       Промова-протест «Я проти народження  нового Гренуя»

Участь у проектах надає дітям можливість здійснити свій вибір ідей, норм, моделей поведінки, учні несуть відповідальність за цей вибір, працюють в атмосфері співпраці, бо успіх кожного – це успіх всіх.  Проектне навчання формує критичне та творче  мислення учнів, а отже, відповідає основному завданню школи – вихованню соціально активної особистості, здатної до самовдосконалення.

Збагачує школярів новими знаннями, виступає засобом пошуку інформації й самостійних узагальнень застосування на уроках інформаційно-комунікаційних технологій навчання. Систематично   використовуючи   ІКТ   на   уроках   зарубіжної   літератури, учитель сприяє наступному:

-          підвищенню продуктивності уроку;

-          реалізації міжпредметних зв'язків;

-          організації проектної діяльності учнів;

-          навичкам працювати із джерелами інформації, перевіряти їх достовірність;

-          покращенню взаємин "учень-учитель»;

-     зміні ставлення школярів до комп'ютера: вони починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь-якій галузі людської діяльності.

У своїй педагогічній діяльності  намагаюсь використовувати сучасні інформаційні технології. Уроки із комп’ютерною підтримкою, які я намагаюся проводити в системі, унаочнюють як теоретичну, так і практичну частини навчальної програми. Під час підготовки та проведення уроків застосовую  мультимедійний проектор, проекційний екран, на окремих уроках працюю з учнями у комп’ютерному класі, широко використовуючи Інтернетресурси (ознайомлення із  текстами творів, критичними статтями, перегляд ілюстрацій, відеоматеріалів, анімаційних фрагментів, здійснення аудіо супроводу творів зарубіжних письменників і поетів) та деякі комп’ютерні програми (електронні підручники або програмовані педагогічні засоби (ППЗ). Учні виготовляють буклети, листівки, стіннівки за допомогою програми MS Publisher, побудови схем та таблиць здійснюють у програмі MS Excel. Особливу увагу приділяю використанню авторських  презентацій  (програма "Pоwer Рoint").

Вважаю, що неможливо вивчати творчість письменника, оминувши традиції, історію, культурні надбання його народу. На таких уроках необхідний яскравий, вражаючий ілюстративний матеріал, який не залишить учнів байдужими, тому створюю  слайд-шоу.

Віртуальні подорожі на моїх уроках дають можливість учням «подорожувати» різними країнами світу, бачити найвидатніші музеї та галереї, «стати свідками» історичних подій, відвідати визначні місця, пов’язані з життям чи творчістю того або іншого письменника.  Особливо ефективні такі віртуальні подорожі на  уроках - знайомствах із життям та творчістю письменників. Часто використовую перегляд документальних роликів або мультимедійних презентацій.

Практикую створення опорного конспекту у вигляді мультимедійної презентації, що допомагає  чітко дотримуватися етапів уроку, вільно орієнтуватися у великій кількості інформації,  у доступній формі донести її до учнів, викликає цікавість  до теми, допомагає школярам легше засвоїти новий навчальний матеріал.

Технологія застосування проблемно-пошукового методу навчання на уроках світової літератури дозволяє :

-       зацікавити учнів, активізувати їх розумову діяльність, розвинути  інтелектуальну сферу, тому що процес пошуку думки власними зусиллями завжди більш продуктивний, аніж відтворення чужої думки;

-   уникнути авторитарного впливу на учнів, замінити авторитарну монологову позицію педагога на відкриту діалогову позицію;

-       створити атмосферу доброзичливості, невимушеності, педагогічного такту, щоб учні стали співучасниками процесу пізнання, рівноправними партнерами вчителя;

-     зробити урок динамічним, усунути статичне словесно – ілюстративне подання навчального матеріалу.

Практика свідчить: успіху у своїй роботі досягають, як правило, ті вчителі, які не обмежуються спілкуванням з учнями лише на уроці, а й приділяють належну увагу позакласним заходам, що дає можливість прилучити вихованців до світу поезії, театру, музики, живопису. Тому я проводжу літературні вечори, диспути, конференції, вікторини, інтелектуальні ігри, ставлю театральні вистави.

Популяризацію власного досвіду роботи здійснюю через

-       проведення відкритих уроків, позакласних заходів;

-       обмін досвідом  на шкільному та районному методоб’єднаннях;

-       виступи на педагогічних радах школи, нарадах при директору;

-       участь у конференціях КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти»;

-       видавничу діяльність («Ерудит». Пізнавальна гра для знавців літератури. Позакласний захід для учнів 5-11 класів. (Позакласна робота із зарубіжної літератури/упоряд. Н.Жданова, І.Жеміоніс.–К.:Шк.світ, 2009.); «О тричі романтичний майстре». Інтелектуальна гра за романом М.Булгакова «Майстер і Маргарита». (Позакласна робота із зарубіжної літератури/упоряд. Н.Жданова, І.Жеміоніс.–К.:Шк.світ, 2009.); статті,  надруковані у матеріалах конференцій  КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти»;  окремі уроки здані до друку у фахові журнали та інтернетвидання);

-       власний блог - http://misuraalina.blogspot.com

Як результат моєї  діяльності - зацікавлення учнів предметом, підвищення їх інтересу до художнього твору,  активна співпраця на уроках та у підготовці позакласних заходів (літературних вечорів, театральних постанов,  інтелектуальних ігор), якісні навчальні досягнення учнів,  призові місця на шкільних та районних конкурсах:

-        районний конкурс-захист учнівських проектів - ІІ місце у  Тютюн Дарії (2010 р.)

-  районний етап обласного конкурсу майстрів художнього читання «Наша  Земля-Україна» - І місце у Позняк Єлизавети (2012 р.); І місце у Цоцко Насті (2013, 2014 рр.),          І місце в Ковальчук Ніни (2015 р.);

-        районний та обласний етап обласного огляду-конкурсу дитячої та юнацької художньої творчості «Таврійський барвограй» - І місце у Позняк Єлизавети (2012, 2013 рр.); І місце у Цоцко Насті (2014, 2015 рр.).

ВИСНОВКИ

Впровадження компонентів проблемного навчання на уроках зарубіжної літератури в сучасному освітньому процесі є актуальним аспектом розвиваючого навчання, адже сприяє формуванню вміння дітей мислити, висловлювати міркування з приводу окресленої проблеми, бачити цю проблему.

Проблемне  навчання посідає значне місце в навчанні літератури та є важливим засобом його активізації, оскільки передбачає здійснення школярем самостійної навчальної діяльності. Саме оцінювально-орієнтаційна діяльність учнів, що  передбачає не запам’ятовування готових істин, а роздум, аналіз, самостійне розв’язання різноманітних проблемних ситуацій, має бути вирішальним фактором у формуванні критичного мислення, основними ознаками якого є вміння виявляти помилкові судження в прочитаному тексті, обґрунтувати їх помилковість; уміння зіставляти різні джерела інформації і виділяти  протиріччя, визначати недоліки послідовності суджень, необґрунтованість висновків; уміння будувати свою відповідь лаконічно, логічно, послідовно, правильно, аргументовано. Принцип проблемності зближує між собою процес навчання з процесами пізнання, дослідження, творчого мислення.

Суть проблемного навчання полягає в пошуковій діяльності учнів, яка починається з постановки запитань; розв'язання  проблемних завдань, закладених у навчальних програмах і підручниках; у проблемних ситуаціях, створених учителем; у різноманітній роботі учнів. Така організація навчання сприяє вихованню в учнів інтересу до змісту матеріалу, який вивчається на уроці, виробленню в учнів системи вмінь і навичок самостійної пізнавальної діяльності, перетворенню знань учнів на стійкі переконання, формуванню наукового світогляду.  

Проблемні уроки складніші, ніж уроки передачі готових знань, потребують більш високого методичного рівня викладання. Але, як показує досвід, вони дуже ефективні і повністю виправдовують працю вчителя.

Використана література

1.      Буряк С. Д.,Острова Г. О. Інтерактивні й нестандартні уроки зарубіжної літератури. – Харків: Основа, 2005.

2.      Варгатий С.О., Кошевко-Артем’єва А.В. Пошук любові або як позбавитися внутрішнього зла. – Хмельницьк, 2003

3.      Волощук Є. В. Вивчення зарубіжної літератури в 11 класі. Посібник для вчителя.- К., 2002.

4.      Кожькорло Л.І. Проблемно-пошукова робота на уроках зарубіжної літератури// Зарубіжна література в школі. – 2008. -  №19(91)

5.      Концепція літературної освіти. Наказ Міністерства освіти і науки України  від 26.01.2011 № 58

6.      Косогова О.О. Метод проектів на уроках зарубіжної літератури. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2008.

7.      Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. - К., 2003.

8.      Пилипенко Л.Д. Застосування елементів проблемного навчання на уроках зарубіжної літератури // Зарубіжна література в школі. – 2010. - №11-12 (131-132)

9.      Ратушняк О.М. Чому мистецтво Гренуя не очищує душу? (Матеріали до проблемного уроку за романом П.Зюскінда “Запахи”) // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. –– 2002. –– № 4

10.  Вивчення теми  «Постмодернізм» на уроках зарубіжної літератури в 11 класі: На допомогу вчителю зарубіжної літератури/ укладач Е.А. Бевза.  Інформаційно–методичний збірник/– Рокитне: Рокитнянська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1, 2010.

11.  Затонський Д.В. Роман П. Зюскінда “Запахи” у дзеркалі літературознавства// Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2002.–№5-6.

12.  Чертенко О.П. Мандри руїнами штукарського храму. Огляд творчості Патріка Зюскінда.// Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2002.–  №5-6.